демонстративність

Значення

1. (Психологія) –

   Властивість або якість, що виражається у навмисному, показному, часто викликаючому поведінці, вчинках або манерах, спрямованих на те, щоб привернути увагу оточуючих та продемонструвати свої почуття, переконання або ставлення.

2. (Психологія) –

   У психології — риса характеру або особливість поведінки, що проявляється в постійній потребі індивіда бути в центрі уваги, емоційно впливати на оточуючих через театральність, афектацію та підкреслену виразність реакцій.

3. (Лінгвістика) –

   У мовознавстві — граматична або лексична категорія, що вказує на показ, виділення певного предмета, ознаки або дії з оточення (наприклад, демонстративні займенники або прислівники: цей, той, там, тут).

Правопис та відмінювання