деміург

1. У давньогрецькій філософії (особливо у Платона) — творець, майстер, який створює Всесвіт з уже існуючої матерії, надаючи їй форму згідно з вічними ідеями.

2. У гностицизмі — нижчий бог-творець матеріального, недосконалого світу, який часто протистоїть вищому духовному началу.

3. У переносному значенні — творець, зодчий, засновник чого-небудь грандіозного (наприклад, творчості, ідеї, держави).

Приклади:

Приклад 1:
Зокрема, жителі фінікійського м. Бібл ушановували культ Озіріса, а стародавні євреї влаштовували похорони на єгипетський лад, їхній племінний бог Яхве, як і єгипетський деміург Пта, створив світ за допомогою божественного слова. Античний світ також зазнав впливу єгипетської релігії, особливо в плані вшанування культу Ізіди, храми якої існували в ряді міст Греції та Риму, а також у Галлії, Іспанії та Британії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”