1. Політика, спрямована на усунення військових об’єктів, укріплень, баз та формувань з певної території, з метою запобігання військовим діям або створення демилітаризованої зони.
2. Процес скорочення або ліквідації військового потенціалу (озброєнь, армії, військової інфраструктури) держави, групи держав або окремого регіону, часто в результаті міжнародної угоди.
3. У міжнародному праві — особливий статус території, на якій заборонено розміщення військ, будівництво укріплень, виробництво чи зберігання зброї, встановлений міжнародним договором.