дельта-зв’язок

1. У хімії — ковалентний хімічний зв’язок, що утворюється в результаті бокового перекриття чотирьох атомних орбіталей, розташованих у двох паралельних площинах; один із видів кратних зв’язків між атомами, зокрема в подвійному або потрійному зв’язку.

2. У фізиці та квантовій хімії — тип хімічного зв’язку в молекулах або комплексах, де електронна густина зосереджена поза віссю, що з’єднує ядра атомів, і утворена d- або f-електронними орбіталями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |