дельта-проміння

[dɛlʲtɑ-prominnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Фізика) –

    (фіз.) Короткохвильове електромагнітне випромінювання, що виникає при гальмуванні швидких заряджених частинок (електронів) у полі атомних ядер речовини; вторинне рентгенівське випромінювання, тормозне випромінювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дельта-проміння, р. дельта-проміння, д. дельта-промінню, з. дельта-проміння, о. дельта-промінням, м. дельта-промінні, к. дельта-проміння

Більше записів