дельта-коефіцієнт

[dɛlʲtɑ-koɛfit͡sijɛnt] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Фінанси) –

    У фінансах та економіці — показник, що вимірює чутливість ціни фінансового інструменту (наприклад, опціону) до змін ціни базового активу; основний елемент моделі оцінки опціонів Блека-Шоулза.

  2. (Математика) –

    У математиці та статистиці — коефіцієнт, що позначає різницю, зміну або приріст між двома величинами, часто використовується в контексті обчислення похідної або як міра ефекту.

  3. (Фізика) –

    У природничих та інженерних науках — безрозмірна величина, що характеризує співвідношення або ступінь впливу однієї змінної на іншу в конкретній системі або процесі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дельта-коефіцієнт, р. дельта-коефіцієнта, д. дельта-коефіцієнтові, з. дельта-коефіцієнт, о. дельта-коефіцієнтом, м. дельта-коефіцієнті, к. дельта-коефіцієнте

Більше записів