делімітація

[dɛlimitɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Процес визначення та закріплення державного кордону між сусідніми країнами шляхом переговорів і укладання міжнародного договору, що включає опис лінії кордону та її нанесення на карту.

  2. (Юриспруденція) –

    У менш спеціалізованому вживанні — розмежування, поділ, встановлення меж (територіальних, правових, понятійних тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. делімітація, р. делімітації, д. делімітації, з. делімітацію, о. делімітацією, м. делімітації, к. делімітаціє

Більше записів