Здатність фізичної особи самостійно нести цивільну (майнову) відповідальність за заподіяні нею правопорушення (делікти) або шкоду.
деліктоспроможність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Здатність фізичної особи самостійно нести цивільну (майнову) відповідальність за заподіяні нею правопорушення (делікти) або шкоду.
Відсутні