деліктоспроможність

[dɛliktospromoʒnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Здатність фізичної особи самостійно нести цивільну (майнову) відповідальність за заподіяні нею правопорушення (делікти) або шкоду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. деліктоспроможність, р. деліктоспроможності, д. деліктоспроможності, з. деліктоспроможність, о. деліктоспроможністю, м. деліктоспроможності, к. деліктоспроможносте

Більше записів