Словник Української Мови
Буква
1. Доручити комусь виконання певних повноважень, обов’язків або прав, передати представницькі функції.
2. Призначити, обрати когось своїм представником (делегатом) для участі у зборах, конференції тощо.
3. У програмуванні та управлінні: передати виконання певного завдання, процедури або відповідальності іншому компоненту системи, модулю або особі.
Приклад 1:
Отже, якщо ви бажаєте мотивувати людей з потребою успіху, ви повинні ставити перед ними завдання з помірним ступенем ризику, делегувати їм достатні повноваження для того, щоб розв’язати ініціативу у вирішенні поставлених завдань, постійно та конкретно заохочувати їх відповідно до досягнутих результатів. Наприклад, такі люди дуже добре працюють в інноваційній та інвестиційній сферах, у сфері бізнес-планування і написання проектів.
— Котляревський Іван, “Енеїда”