декумбація

[dɛkumbɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Медицина) –

    У медицині — процес переходу хворого з лежачого положення у вертикальне, активне підняття після тривалого перебування у ліжку, що є важливим етапом реабілітації.

  2. (Ботаніка) –

    У біології (ботаніці) — зміна положення рослини або її частин з горизонтального на вертикальне, випрямлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декумбація, р. декумбації, д. декумбації, з. декумбацію, о. декумбацією, м. декумбації, к. декумбаціє

Більше записів