декорелятивний
[dɛkorɛljɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(у лінгвістиці) такий, що не виражає корелятивних (взаємозалежних) відносин між елементами мови, на відміну від корелятивних сполучників, займенників чи прислівників (наприклад, “що” у реченні “Я знаю, що ти робиш” є декорелятивним сполучником, оскільки не утворює пари з іншим сполучником).
-
(у логіці та формальних системах) такий, що не вказує на наявність логічного чи структурного взаємозв’язку між двома положеннями, поняттями або об’єктами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. декорелятивний, р. декорелятивного, д. декорелятивному, з. декорелятивного, о. декорелятивним, м. декорелятивнім