Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для прикрашання, оздоблення чогось; що має виключно художнє, естетичне призначення, часто без утилітарної функції.
2. Стосовний до декорації, сценічного оформлення; що використовується у театральному мистецтві для створення візуального середовища вистави.
3. Про рослини: вирощуваний заради привабливого, естетичного вигляду (квітів, листя, форми), а не для отримання плодів чи харчової сировини.
Приклад 1:
Такий орнамент майже позбавлений релігійної символіки, має суто декоративний характер. Китайці вважали, що «до небіжчиків потрібно ставитись так, немов до живих», тому в ханьському мистецтві значною мірою відображений культ предків.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”