1. (у медицині) Пов’язаний із декомпенсацією, тобто порушенням роботи органу або системи організму внаслідок виснаження пристосувальних можливостей; такий, що характеризує стан різкого погіршення функцій через неможливість компенсації пошкодження або втрати.
2. (у техніці) Призначений для усунення, зменшення або компенсації небажаних явищ, що виникають у роботі механізму чи системи при порушенні їх нормального функціонування.