1. Властивість інформації, даних або сигналу, що полягає в можливості їх коректного розшифрування, розпізнавання та інтерпретації приймачем за допомогою відповідного ключа, алгоритму або системи правил.
2. У лінгвістиці та семіотиці — здатність знакової системи, повідомлення або тексту бути зрозумілим, тобто можливість його адекватного сприйняття та осмислення на основі знання відповідного коду (мови, символіки, конвенцій).
3. У техніці зв’язку та інформатиці — характеристика сигналу або формату даних, що визначає наявність необхідних умов (алгоритму, стандарту, програмного забезпечення) для безпомилкового відновлення оригінальної інформації з закодованого представлення.