Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість мовного висловлювання, яка полягає в констатації, твердженні або повідомленні про певний факт, явище або стан речей, без безпосереднього вираження волевиявлення, заклику до дії або питання.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та філософії мови — категорія, що характеризує тип речення (декларативне, або оповідне речення), основним призначенням якого є повідомлення інформації та висловлювання суджень, що можуть бути оцінені як істинні або хибні.
- (Інформаційні технології) –
У програмуванні — підхід до опису логіки обчислень, який зосереджується на оголошенні властивостей бажаного результату та умов задачі, а не на покроковому алгоритмі (послідовності команд) для його досягнення.
- (Юриспруденція) –
Формальний, офіційний характер висловлювання або документа, що має вигляд публічного, часто урочистого заяви або проголошення, без детального механізму реалізації.
Правопис та відмінювання
н. декларативність, р. декларативності, д. декларативності, з. декларативність, о. декларативністю, м. декларативності, к. декларативносте