декларативність

[dɛklɑrɑtɪʋnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість мовного висловлювання, яка полягає в констатації, твердженні або повідомленні про певний факт, явище або стан речей, без безпосереднього вираження волевиявлення, заклику до дії або питання.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та філософії мови — категорія, що характеризує тип речення (декларативне, або оповідне речення), основним призначенням якого є повідомлення інформації та висловлювання суджень, що можуть бути оцінені як істинні або хибні.

  3. (Інформаційні технології) –

    У програмуванні — підхід до опису логіки обчислень, який зосереджується на оголошенні властивостей бажаного результату та умов задачі, а не на покроковому алгоритмі (послідовності команд) для його досягнення.

  4. (Юриспруденція) –

    Формальний, офіційний характер висловлювання або документа, що має вигляд публічного, часто урочистого заяви або проголошення, без детального механізму реалізації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декларативність, р. декларативності, д. декларативності, з. декларативність, о. декларативністю, м. декларативності, к. декларативносте

Більше записів