Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Спосіб мовної дії, що виражає констатацію, твердження або заяву про стан речей, найчастіше реалізується в формах наказового способу дієслова.
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика, рідше) Вислів або речення, яке має форму твердження (декларації), на відміну від питального або спонукального.
- (Інформаційні технології) –
(інформатика) Підхід до програмування, при якому описується бажаний результат, а не конкретна послідовність дій для його досягнення (напр., декларативна мова програмування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. декларатив, р. декларативу, д. декларативові, з. декларатив, о. декларативом, м. декларативі, к. декларативе