1. (лінгвістика) Спосіб мовної дії, що виражає констатацію, твердження або заяву про стан речей, найчастіше реалізується в формах наказового способу дієслова.
2. (лінгвістика, рідше) Вислів або речення, яке має форму твердження (декларації), на відміну від питального або спонукального.
3. (інформатика) Підхід до програмування, при якому описується бажаний результат, а не конкретна послідовність дій для його досягнення (напр., декларативна мова програмування).