декларація

[dɛklɑrɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Офіційне або публічне заява, проголошення основних принципів, намірів, політичного курсу тощо, часто у формі документа (наприклад, Декларація про державний суверенітет).

  2. (Юриспруденція) –

    Письмова заява, подана до податкових, митних або інших державних органів, що містить відомості про доходи, майно, товари для оподаткування або контролю (наприклад, податкова декларація, митна декларація).

  3. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві — односторонній або спільний акт держав, який проголошує основні принципи їхньої політики або містить зобов’язання щодо певних дій (наприклад, декларація про наміри).

  4. (Логістика) –

    У торгівлі — документ, що супроводжує партію товару і містить його детальний опис, кількість, вартість та інші відомості.

  5. (Лінгвістика) –

    Застаріле значення: вираз, висловлювання думки, переконання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декларація, р. декларації, д. декларації, з. декларацію, о. декларацією, м. декларації, к. деклараціє

Походження слова (Етимологія)

Слово «декларація» походить з латинської мови. Латинське declaratio означало «висловлювання, прояв», і було утворене від дієслова declarare — «оголошувати, виражати». Це дієслово, своєю чергою, походить від clarare — «висвітлювати, пояснювати», пов’язаного з прикметником clarus — «гучний; ясний, світлий; зрозумілий». Таким чином, первісне значення слова — «робити ясним, зрозумілим». В українській мові слово відоме з XVI століття у формі «декларація» (також «декларація»).
Споріднені слова:ясність, пояснення, оголошення

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів