декламаційно-речитативний

[dɛklɑmɑt͡sijno-rɛt͡ʃɪtɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Властивий декламації та речитативу; такий, що поєднує риси урочистого виголошування віршів (декламації) та напівспіву, напівмовлення з чітким ритмом (речитативу).

  2. Про стиль виконання в музиці або театрі: заснований на інтонаційних засобах декламації та речитативу, що імітує ритмізоване мовлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декламаційно-речитативний, р. декламаційно-речитативного, д. декламаційно-речитативному, з. декламаційно-речитативного, о. декламаційно-речитативним, м. декламаційно-речитативнім

Більше записів