декламаційно-речитативний

1. Властивий декламації та речитативу; такий, що поєднує риси урочистого виголошування віршів (декламації) та напівспіву, напівмовлення з чітким ритмом (речитативу).

2. Про стиль виконання в музиці або театрі: заснований на інтонаційних засобах декламації та речитативу, що імітує ритмізоване мовлення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |