Древослів

Словник Української Мови

декламаторка

[dɛklɑmɑtorkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Жінка, яка професійно займається декламацією — художнім читанням віршів або прози перед аудиторією.

  2. (Мистецтво) –

    Заст. Ученька чи студентка, яка вивчає та виконує вправи з художнього читання (декламації).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декламаторка, р. декламаторки, д. декламаторці, з. декламаторку, о. декламаторкою, м. декламаторці, к. декламаторко

Більше записів