декамерон

1. Назва збірки ста новел італійського письменника Джованні Боккаччо, створеної близько 1353 року, в якій десять молодих людей, що втікли від чуми з Флоренції, розповідають один одному історії протягом десяти днів.

2. Загальна назва для літературних творів, побудованих за принципом обрамленої оповіді (рамкової композиції), де кілька персонажів по черзі розповідають історії, зазвичай об’єднані спільною темою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Завтра бiля степового вогнища пiд вечiрнiм небом — Декамерон. I тодi мiй край, як iдилiя узамiтної Нiцци.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник () |