Словник Української Мови
Буква
1. Загальна назва кризових явищ у мистецтві та літературі кінця XIX — початку XX століття, що характеризувалися песимізмом, втратою віри в ідеали, втечею від дійсності в світ індивідуальних переживань, культом краси, що в’яне, естетизмом і часто аморалізмом.
2. У ширшому значенні — стан морального занепаду, духовного спустошення, занепадництва, відмови від суспільних ідеалів.
Приклад 1:
Зав’язалася довга спірка про те, як розуміти декадентство, та чому, приміром, Гейне не є декадент. Спорилися здебільша Лаговський та Костянтин удвох, а Володимир і Аполлон більше мовчали та слухали — от хіба іноді тверезий, розсудливий медик Аполлон докидав свої колючі, насмішливі коментарі на Костянтинову декадентську оборону, пособляючи таким чином Лаговському.
— Тютюнник Григорій, “Вир”