Словник Української Мови
Буква
1. Поступове погіршення, втрата позитивних якостей, властивостей або цінності; перехід від вищого, складнішого стану до нижчого, простішого.
2. (У геології) Розмивання та зниження рельєфу під впливом зовнішніх сил (вітру, води тощо).
3. (У хімії, біохімії) Розпад, розщеплення складної речовини або молекули на простіші складові.
4. (У техніці) Поступове зниження якості, продуктивності або функціональності матеріалу, пристрою чи системи внаслідок зношування або зовнішніх факторів.
Приклад 1:
Праця не може бути « велінням держави», тому що її деградація веде до деградації самого її суб’єкта, тобто людини праці. Відтак: « Суспільною ціллю життя особистості є утримання, зміцнення і покращення суспільного середовища, в рамках якого могли б вивільнитися незадіяні сили всіляких обивателів» [34].
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
96 УДК 631.48(477.83) ЕРОЗІЙНА ДЕГРАДАЦІЯ ЯСНО-СІРИХ ЛІСОВИХ ҐРУНТІВ МАЛОГО ПОЛІССЯ В.Г. Гаськевич Львівський національний університет імені Івана Франка, haskevich_vg@ukr.net Ясно-сірі лісові ґрунти ( Albic Luvisols) є модальними для території Малого Полісся.
— Тютюнник Григорій, “Вир”