1. (лінгвістика) Втрата звука [g] у певних позиціях у словах, що є характерною рисою розвитку деяких мов, зокрема української (наприклад, зміна праслов’янського *g в українське [ɦ] або [ɣ]).
2. (біологія, медицина) Процес розчинення, розпаду або відокремлення клітин, тканин або органічних структур, що раніше були з’єднані або злиті.