Такий, що має дефект, ваду; пошкоджений, бракований.
Недосконалий, неповноцінний у функціональному, моральному або іншому відношенні.
Словник Української Мови
Буква
Такий, що має дефект, ваду; пошкоджений, бракований.
Недосконалий, неповноцінний у функціональному, моральному або іншому відношенні.
Приклад 1:
Збільшення припусків призводить до збільшення розходу матеріалу, а зменшення – не дає можливості зрізати дефектний шар із поверхні. Призначення припусків на обробку супроводжується розв’язанням двох задач, а саме: – визначення проміжних міжопераційних припусків і загального операційного припуску; – визначення проміжних розмірів із допусками.
— Тютюнник Григорій, “Вир”