деетимологізований
[dɛɛtɪmoloɦizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(про слово або мовну форму) Який утратив видиму зв’язок зі своєю первісною основою або етимологією внаслідок фонетичних змін, втрати продуктивності словотворчої моделі або семантичного розриву; такий, що не сприймається носіями мови як пов’язаний з іншими словами.
-
(у лінгвістиці) Такий, що стосується або характеризує процес або результат втрати словом етимологічної мотивації, коли його внутрішня форма стає непрозорою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. деетимологізований, р. деетимологізованого, д. деетимологізованому, з. деетимологізованого, о. деетимологізованим, м. деетимологізованім