1. (біол., генет.) Процес зменшення плоїдності клітин або організмів, зворотний диплоїдизації; перехід від вищого рівня плоїдності (наприклад, поліплоїдного стану) до диплоїдного або гаплоїдного.
2. (біол., мед.) Втрата частини хромосомного набору, що призводить до зниження плоїдності та часто супроводжує злоякісне перетворення клітин у пухлинах.