1. (у логіці) Логічний процес мислення, при якому з одного або кількох загальних тверджень (засад, посилок) за законами логіки обов’язково виводиться приватне або окреме висновок; умовивід від загального до часткового.
2. (у ширшому вжитку) Метод пізнання, теоретичного міркування, що полягає у виведенні наслідків, конкретних положень або прогнозів із загальних принципів, законів або гіпотез.