дедал

1. (грецька міфологія) Видатний афінський майстер, архітектор і скульптор, що збудував для критського царя Міноса лабіринт для Мінотавра, а для себе та сина Ікара зробив крила з пір’я та воску, щоб утекти з острова.

2. (переносне значення) Майстерний, геніальний винахідник, конструктор або будівничий; символ творчої інженерної думки та майстерності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |