1. (географія) Глибока, важкопрохідна ущелина, яр або провалля в гірській місцевості, часто зарослі лісом.
2. (переносне) Глибинне, потаємне місце; закуток, де щось заховане або відокремлене.
3. (заст., рідко) Непрохідний, густий ліс; хаща, нетря.
Словник Української Мови
Буква
1. (географія) Глибока, важкопрохідна ущелина, яр або провалля в гірській місцевості, часто зарослі лісом.
2. (переносне) Глибинне, потаємне місце; закуток, де щось заховане або відокремлене.
3. (заст., рідко) Непрохідний, густий ліс; хаща, нетря.
Приклад 1:
Завела мене в дебрі нерозумна сваволя. А тепер я блукаю, наче морок по гаю низько припадаю, стежечки шукаю до минулого раю.
— Українка Леся, “Лісова пісня”