дебрі

1. (географія) Глибока, важкопрохідна ущелина, яр або провалля в гірській місцевості, часто зарослі лісом.

2. (переносне) Глибинне, потаємне місце; закуток, де щось заховане або відокремлене.

3. (заст., рідко) Непрохідний, густий ліс; хаща, нетря.

Приклади вживання

Приклад 1:
Завела мене в дебрі нерозумна сваволя. А тепер я блукаю, наче морок по гаю низько припадаю, стежечки шукаю до минулого раю.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |