Словник Української Мови
Буква
1. (геологія) Глибока вузька ущелина, яр зі стрімкими схилами, що виникає в посушливих регіонах (наприклад, в Середній Азії) в результаті ерозійного розмиву лесових або глинистих порід зливами та тимчасовими водними потоками.
2. (географія, власна назва) Скорочена назва Дебра-Сіни, міста в Албанії, адміністративного центру однойменної області та округу.
Приклад 1:
Ваші села — твердині; кожда скала, кожда дебра ваша стане за тисячу вояків. А скоро раз вони переваляться через гори, то вже там ніяка сила не спинить їх, і всі ми погибнемо марно.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Приклад 2:
За- блукалася ще на сцену “Сокільська дебра”, перерібка з польського Ґалясевича “Czartowska ława” Тита Ґембицького (з музикою І. Во- робкевича), “Остап” (музика Кратохвіля) та “Шляхтянки” (мабуть, свобідний переклад). Зрозуміла річ, що ніяка сцена не може обмежитись виключно на оригінальні твори, а мусить доповняти свій репертуар перекла- дами чужих добірних драматичних творів.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”