деаферентація

Значення

1. (Медицина) –

   (у фізіології та медицині) Втрата або порушення нормального надходження аферентних (чутливих) нервових імпульсів від периферійних рецепторів або органів до центральної нервової системи, що призводить до порушення зворотного зв’язку та функціонування відповідних структур.

2. (Медицина) –

   (у нейронауці) Штучне або патологічне припинення сенсорного вхідного сигналу до нейрона, групи нейронів або певної ділянки мозку, яке використовується для дослідження їх функцій.

Правопис та відмінювання