давидів

1. Прикметник, що вказує на належність до біблійного царя Давида або пов’язаний з ним (наприклад, “Давидів псалом” — псалом, приписуваний цареві Давиду).

2. У складі власних назв: що стосується пам’яток, пов’язаних з іменем Давида (наприклад, “Давидів монастир” — одна з назв монастиря в Грузії, заснованого Давидом Гареджійським).

Приклади:

Приклад 1:
Сюди стосується той Давидів вірш, який я часто співаю: «Яко по высотѣ небесной от земли, утвердих» та ін. Чесноти у повному розумінні — це ті, господарем яких є сам δ ών sive ό θεός2.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Сину Давидів! Христе Ісусе!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Лиш він відкриває вхід у дім Давидів і в ті біблійні нутрощі: ” У скарбах наше спасіння, t відкриє – й не буде того, хто зачиняє, й зачинить – і не буде того, хто відчиняє”. 206 Завжди буває невелика кількість охочих до божої істини.
— Тютюнник Григорій, “Вир”