давид

[dɑʋɪd] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Чоловіче особове ім’я єврейського походження, що означає “улюблений”, “коханий”.

  2. (Релігія) –

    Другий цар Юдеї та Ізраїлю, легендарна біблійна постать, яка правила приблизно в 1010–970 роках до н.е., пророк і псалмоспівець; символ воїна, правителя та богоугодної людини.

  3. (Мистецтво) –

    Статуя роботи Мікеланджело Буонарроті (1501–1504), шедевр епохи Відродження, що зображує біблійного царя Давида перед битвою з Голіафом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. давид, р. давида, д. давидові, з. давида, о. давидом, м. давиді, к. давиде

Більше записів