Значення
- (Лінгвістика) –
Чоловіче особове ім’я єврейського походження, що означає “улюблений”, “коханий”.
- (Релігія) –
Другий цар Юдеї та Ізраїлю, легендарна біблійна постать, яка правила приблизно в 1010–970 роках до н.е., пророк і псалмоспівець; символ воїна, правителя та богоугодної людини.
- (Мистецтво) –
Статуя роботи Мікеланджело Буонарроті (1501–1504), шедевр епохи Відродження, що зображує біблійного царя Давида перед битвою з Голіафом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. давид, р. давида, д. давидові, з. давида, о. давидом, м. давиді, к. давиде