давньоверхньонімецька
[dɑʋnʲoʋɛrxnʲonimɛt͡sʲkɑ] Прикметник
Буква:Д
Значення
- (Лінгвістика) –
(мовознавство) рання форма верхньонімецької мови, що існувала приблизно з середини VIII до кінця XI століття та є попередницею середньоверхньонімецької мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. давньоверхньонімецька, р. давньоверхньонімецької, д. давньоверхньонімецькій, з. давньоверхньонімецьку, о. давньоверхньонімецькою, м. давньоверхньонімецькій