1. (мовознавство) рання форма верхньонімецької мови, що існувала приблизно з середини VIII до кінця XI століття та є попередницею середньоверхньонімецької мови.
давньоверхньонімецька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови