1. Який існував або відбувався у дуже давні часи, у давнину; дуже давній, старовинний.
2. Який належить до минулого, але залишив помітний слід, вплив або пам’ять; такий, що був колись у минулому.
давньоколишній
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |