давай-но

1. Розмовне запрошення до спільної дії, що виражає підбадьорювання, легкий заклик або пропозицію щось зробити, часто з відтінком неформальності та товариської участі.

2. Стилістично забарвлена частка, що вживається для м’якого наказу, поради або намовляння, наближена за значенням до “нумо”, “гаразд”, “ну ж бо”.

Приклади:

Приклад 1:
Давай-но спробуємо ще. Спробуємо разом: «Любити Львів, ненавидіти Львів, покидати Львів, повертатися до Львова, милуватися Львовом, заблукати у Львові, закохатися у Львові, народитись у Львові, померти під Львовом, гукнути перед смертю: гей, Львове, я ще живий!» Загальновідомо, що найславетніші портові міста — це ті, які ніколи не бачили моря.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Приклад 2:
Отож давай-но закріпимо вивчене: «Ловити лева у львові, ліпити львови з левів, любити лови на левів, львовити лвеви у в лвова, лвевати львівіз лвевла, влевлевалвевелвалвавалала львів вівль вел, well, very well». І найважливіше — любити лева на ім’я Львів.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”