Словник Української Мови
Буква
1. Встановлювати або позначати дату (число, місяць, рік) на чому-небудь (документі, листі, творі мистецтва тощо).
2. Визначати, вказувати час виникнення, створення або відбування чогось; відносити якусь подію, явище до певного історичного періоду.
3. Мати своїм початком, брати початок з певного часу (про події, явища, періоди).
Приклад 1:
Одним словом, надійно датувати події староєгипетської історії — справа непроста. Існує кілька методів складання абсолютної хронології староєгипетської історії.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Надійно датувати історичні події вдається лише після 841 р. до н. е. завдяки складеним Сима Цянем унікальним «Хронологічним таблицям», які займають 10 розділів у його «Історичних записках». Загальновизнаних хронологічних меж стародавнього періоду китайської історії не існує, їхнім верхнім порогом історики вважають або XXIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Тільки Зубрицький в III т. своєї Істориї (1855), специяльно займаючи ся подїями Галицько-волинської лїтописи, полишає на боцї іпатську хронольоґію й пробує, особливо в подїях початку XIII в., самостійно датувати факти, на підставі иньших джерел (що правда — забогато при тім кладучи ваги на Густинську компіляцию й її хронольоґію). Але його погляд на іпатську хронольоґію далеко не так радикальний, як у Карамзїна; признаючи в нїй «анахронізми», він одначе не цураєть ся гадки про можливість редукциї (с.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”