1. Мешканець або громадянин Данії, представник основного населення цієї країни.
2. Представник германських племен данів, які в давнину населяли півострів Ютландія та сусідні острови.
датчанин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Індиком ходить там гішпанець, Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там, Датчанин добре жеребцює, Ведмедем турчин там танцює; Побачите, що буде нам». Біду побачив неминучу, Троянці всі і пан Еней Зібралися в одну всі кучу Подумать о біді своєй І миттю тут уговорились, Щоб всі хрестились і молились, Щоб тілько острів їм минуть.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |