дата

1. Конкретний день місяця та року, а також позначення такого дня цифрами або словами.

2. Позначка, що вказує час створення, надсилання або публікації документа, рукопису, листа тощо.

3. У розмовній мові — домовлена зустріч двох людей, зазвичай романтичного характеру; також людина, з якою така зустріч відбувається.

Приклади:

Приклад 1:
Терміни і дата постачання 4. Якість товару 5.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Нижнім хронологічним порогом давньокитайської історії в радянській історіографії вважався 220 р. н. є,— дата загибелі Ханьської імперії. Нещодавно з’явилася пропозиція вважати кінцем стародавньої доби історії Китаю дату загибелі Ціньської імперії (кінець III ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
— Ну, мабуть, не міг… — Таки не міг, це я вже й дійсно знаю… Виходить, що тая Гейнева подія одбувалася вже тоді, як арабський халіфат занепав… себто після X віку… Це terminus a quo[32]… Та в Гейне єсть і точніша дата. Царівна в нього зветься Sultanstochter: Taglich ging die wunderschone Sultanstochter…[33] …Ну, а султани — відколи вони позаводилися на сході?
— Тютюнник Григорій, “Вир”