1. Власна назва жіночого імені, що походить від слова «дарунок» або «дарина» (подарунок, дар).
2. (заст.) Те саме, що дарунок, дар; рідко вживана загальна назва для предмета, який дарують.
дарина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У потязі були батько нареченого Панас, весільна тітка Дарина з родини Драїв, друзі нареченого — Павло Филипович і Володимир Отроковський, з якими він навчався в Колегії, а тепер навчається в університеті, до речі, усі троє віршують, займаються літературознавством, а зараз вони присутні на весільному обряді як дружби, цебто бояр на весіллі. А поміж них — сам наречений.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: t.d. () |