1. У китайській філософії, особливо в даосизмі — фундаментальна категорія, що означає першопочаток, шлях, закон і сутність усього сущого; безособова всеосяжна сила, що продукує та підтримує світопорядок, якому слід покірно відповідати.
2. Основний принцип, метод або шлях досягнення гармонії, істини або майстерності в будь-якій сфері життя чи діяльності (наприклад, “дао митця”).