данець

[dɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Етнографія) –

    Мешканець або уродженець Данії, представник скандинавського народу, основне населення Данії.

  2. (Історія) –

    Історична назва представника давньоскандинавських племен (норманнів-вікінгів), які в IX–XI століттях здійснювали походи та колонізацію земель, зокрема й територій Русі, де їх також називали варягами.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — чужинець, завойовник, ворог (зазвичай у літературній мові або історичному контексті).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. данець, р. данця, д. данцеві, з. данця, о. данцем, м. данцеві, к. данцю

Більше записів