данаєць

[dɑnɑjɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Представник стародавнього грецького племені данаїв, що мешкало в Арголіді та брало участь у Троянській війні.

  2. (Література) –

    (переносно, книжн., часто ірон.) Несподіваний ворог або небезпека, що проникає всередину чогось під виглядом друга або дарунка (за мотивами давньогрецького міфу про троянського коня, якого данайці подарували троянцям).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. данаєць, р. данайця, д. данайцеві, з. данайця, о. данайцем, м. данайцеві, к. данайцю

Більше записів