Словник Української Мови
Буква
1. (у фразеологізмі) Стосується легендарного меча, підвішеного на конському волосі, що символізує постійну загрозу або небезпеку (за переказом про сиракузького тирана Діонісія Старшого та його царедворця Дамокла).
2. (переносне значення) Такий, що нависає постійною загрозою, небезпекою, яка може реалізуватися в будь-який момент.
Приклад 1:
Висів над ним Дамоклів меч, це було видно неозброєним оком. Якась аура приречености… Вдруге арештували Василя Стуса 14 травня 1980 року.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
За наступних фараонів-лівійців над Єгиптом навис дамоклів меч ассирійського вторгнення. Фараон Осоркон II дав себе втягнути в антиассирійську авантюру східно- середземноморських царків, і в середині IX ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”