1. (заст.) Те саме, що далі — на більшій відстані від певної точки простору або часу; у подальшому.
2. (заст.) У значенні прислівникового присудка: є наступним, настає після чогось; далі.
дальш
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ридван, що дальш, усе одставав од верхових; а Петро, послі тих чудних Череванишиних речей, не державсь уже жіночого боку. Остались наші прочанки тілько з Василем Невольником.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Чи не дальш iще. О горе, горе!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Приклад 3:
– “Ходiм дальш“. Вп’ять пiшли.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”
Частина мови: прислівник () |