Древослів

Словник Української Мови

далматинець

[dɑlmɑtɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Далмації — історичної області на сході Адріатичного узбережжя, що належить переважно Хорватії.

  2. (Зоологія) –

    Представник породи свійських собак, відомої характерним забарвленням — білою шерстю з чорними або коричневими плямами; далматин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. далматинець, р. далматинця, д. далматинцеві, з. далматинця, о. далматинцем, м. далматинцеві, к. далматинцю

Більше записів