1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Перебувати в стані відчуження, віддаленості від світу, інших людей або самого себе; ставати чужим, втрачати внутрішній зв’язок із чимось.
2. (заст., рідк.) Віддалятися, ставати далеким у просторовому або часовому розумінні.