Приклад 1:
притуляє їх до себе і шепоче, показуючи в далечінь на білу постать Лукашеву, що мріє в мороку поміж кущами. Дивіться, он отой, що там блукає, такий, як батько ваш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
«Трапезундська вдовичка», як звичайно, сиділа була в холодку коло фонтана під пальмами і, серед «солодкого нічогонероблення», серед dolce far niente, дивилася в далечінь на море; хто мав вийти з хати, мусив неодмінно перейти повз неї. Аполлон, виходячи з господи разом із Лаговським, держав у руках квітку з рожі, ще доволі свіжу й гарну, хоч і вчорашню.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Р и л ь с ь к и й (solo) Я з білих островів з’явився, Поплив у синю далечінь, В рахунку весен помилився, Крізь бурю й сніг іду, як тінь. Учіться, молоді поети, Блюдіть анапест і устав.
— Зеров Микола, “Камена”