дакотрий

[dɑkotrɪj] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (заст.) Якийсь, певний, деякий (уживалося для позначення невизначеної особи чи предмета).

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Той самий, певний, відомий (уживалося для позначення конкретної, але не названої особи чи предмета).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дакотрий, р. дакотрию, д. дакотриєві, з. дакотрий, о. дакотриєм, м. дакотриєві, к. дакотрию

Більше записів