Словник Української
Різко, з силою провести чимось гострим по поверхні, зазвичай завдаючи пошкоджень або видаляючи щось.
Дією гострого предмета зіскребти, зібрати щось з поверхні.
Перенісне значення: отримати, дістати щось із зусиллям, часто швидко або не цілком законно.
1. Дієслово доконаного виду, похідне від “шкрябатися”. Означає: зазнати пошкодження поверхні внаслідок тертя або контакту з чимось гострим або шорстким, отримати подряпини, шкрябини.
2. Переносно: виникнути, з’явитися (про неприємні відчуття, почуття), частіше у формі безособового звороту “зішкрябалось” (на душі, на серці).
1. Зіскоблити, зістругати поверхню чогось гострим предметом, зазвичай зробивши це неакуратно або зі шкодою.
2. Дістати, відокремити від поверхні шляхом скоблення або шкрябання.
3. Перен. Написати або накреслити щось швидко, недбало, неохайно.
1. (розм.) Зібратися, зібрати сили для якоїсь діяльності, подолання труднощів або виходу зі скрутного стану; змогти піднятися, рушити з місця після втоми, хвороби тощо.
2. (перен., розм.) З великими зусиллями, часто неохоче, зібрати необхідну суму грошей, матеріальні ресурси для чогось.
1. Зіскоблити, зістругати, зібрати шкребком або іншим гострим предметом.
2. Перен., розм. Зібрати, накопичити з великими зусиллями, часто дрібними частинами.
1. Рухаючись з різних боків, зустрічатися в одному місці; сходитися.
2. Збиратися, накопичуватися в одному місці (про людей, тварин).
3. З’єднуватися, стикатися кінцями, краями (про лінії, дороги, предмети).
4. Ставати згуртованим, єдиним; досягати згоди, єдності в думках, поглядах, діях.
5. Відповідати одне одному, бути подібним, співпадати (про думки, свідчення, факти).
6. (у математиці) Про числову послідовність або ряд: мати границю.
7. (розм.) Вступати у статеві стосунки; співжити.
1. Збиратися, скупчуватися в одному місці (про людей, рідину тощо).
2. З’являтися, виникати на поверхні чогось (наприклад, про піт, краплини вологи, іній).
3. Зникати, переставати бути помітним (про плями, подряпини, хворобливі прояви на шкірі).
4. (у діалектному вживанні) Сходити, спускатися з чогось.
1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої літератури, зокрема сучасної української прози, поезії та перекладів.
2. Власна назва однойменної книгарні у місті Львові, пов’язаної з цим видавництвом.
1. Зустрітися, зіштовхнутися з кимось або чимось, переважно випадково або несподівано.
2. Вступити в контакт, у взаємини (часто складні, конфліктні) з кимось або чимось.
1. Глибоко вдихнути й видихнути повітря, зазвичай виражаючи певний стан (сум, втому, полегшення, зворушення тощо).
2. (переносне значення) Відчути короткочасну полегшення, розраду, затишок після тривалого напруження, клопоту або небезпеки.
3. (застаріле) Тихо, журливо заспівати; вимовити щось із зітханням.